Визначення групи крові це аналіз

Шановні колеги!

Приймайте обіцяний допис до ознайомлення, та отримуйте натхнення у вашій важливій праці.

«Хіба визначення групи крові це аналіз?» - доводиться інколи чути здивоване від пересічного громадянина. Думаю, що кожен фахівець, який виконує імуногематологічні дослідження, дасть ствердну відповідь: «Так, це аналіз».

Але чому враження відсутності аналізу складається навіть у декого з медичних працівників? Мабуть тому, що самі причетні до виконання цього аналізу фахівці дуже «спростили» організацію визначення групи крові за системою АВ0 всупереч вимогам нормативних документів. Не дивлячись на те, що час від часу отримують помилкові результати, а найчастіше навіть не підозрюють, що видали помилковий результат, продовжують дотримуватися «спрощеного» підходу при організації визначення групи крові за системою АВ0.

Звернемо увагу на два основних «спрощення», які можуть відбуватися при організації визначення групи крові за системою АВ0.

Перше «спрощення»: навіщо нам використовувати стандартні еритроцити, якщо ми проводимо визначення двома серіями/партіями анти-А і анти-В?

Відповідь знаходимо в Інструкції «Визначення груп крові за системами АВ0, Резус та імунних антитіл», затвердженої наказом МОЗ України від 05.07.1999р. № 164 (далі Інструкція):

«Визначення груп крові за системою АВ0 ґрунтується на феномені аглютинації з використанням двох методичних підходів:

1. на еритроцитах визначають наявність антигенів А, В за допомогою:

стандартних сироваток із специфічними ізоаглютинінами;
моноклональних антитіл (МКА);

2. у сироватці визначають наявність ізоаглютинінів α та β за допомогою стандартних еритроцитів відомої групи крові».

Крім того, в цьому ж наказі зазначено:

1. Паралельне визначення ізоаглютинінів у сироватці зі стандартними еритроцитами А та В обов’язкове у донорів і реципієнтів (п.2.3.1).

2. «Для визначення групи крові використовують … стандартні еритроцити груп 0(І), А(ІІ) і В(ІІІ)» (п.2.3.2).

Саме такі вимоги обумовлені наступним:

система АВ0 - це єдина система, до складу якої входять природні антитіла класу IgM (в інших системах антитіла мають імунне походження). Тому визначення цих антитіл (ізоаглютинінів α та β) є обов’язковою складовою визначення групи крові за системою АВ0;
паралельне визначення антигенів А, В на еритроцитах та ізоаглютинінів α та β у сироватці крові (перехресна/подвійна реакція) дозволяє «не пропустити» слабкі форми антигену А;
паралельне визначення ізоаглютинінів у сироватці зі стандартними еритроцитами дозволяє виявити екстрааглютиніни (приклад на фото) або будь-які нетипові реакції, що може бути підставою для рекомендацій щодо проведення індивідуального підбору такому реципієнтові.

При цьому важливо, що будь-які розбіжності результатів визначення групи крові за допомогою моноклональних реагентів і стандартних еритроцитів, дають поштовх фахівцеві для більш глибоких досліджень.

Чи існують випадки визначення групи крові за системою АВ0 тільки за допомогою МКА (без використання стандартних еритроцитів)? Так, існують.

В Інструкції зазначено: «У невідкладних випадках, коли хворому необхідна термінова трансфузія компонентів крові, а визначення групи крові лікарем – лаборантом неможливо організувати, визначення групи крові проводить лікуючий лікар з обов’язковим наступним наданням пробірки з кров’ю хворого в лабораторію для остаточного визначення групової належності». Тобто зразок крові хворого все одно має бути наданий в лабораторію для визначення групи крові за системою АВ0 перехресною реакцією.

2) В інструкції Переливання компонентів та препаратів крові, яка затверджена тим самим наказом МОЗ України від 05.07.1999р. № 164, зазначено, що лікар, який виконує трансфузію серед іншого проводить наступні контрольні дослідження (п.2.9):

визначає групу крові еритроцитів донора з пластикатного контейнеру за допомогою тільки МКА, тому що в контейнері з еритроцитами відсутня сироватка крові, а група крові донора визначалась в лабораторії служби крові перехресною реакцією;
визначає групу крові реципієнта та порівнює отриманий результат з висновком лабораторії, в якій визначення проводилось перехресною реакцією.

3) У донорів перед донацією проводиться первинне визначення групи крові за системою АВ0 з капілярної крові тільки за допомогою МКА. В подальшому проводиться повторне визначення перехресною реакцією, але тепер у зразку взятої донорської крові.

4) У новонароджених ізоаглютиніни α та β в більшості випадках ще не виробляються у достатніх для виявлення кількостях, а ті, які виявити можна походять з організму матері. Тому, за потреби, визначення групи крові за системою АВ0 у новонароджених проводять тільки з використанням МКА. При цьому результат такого визначення не є остаточним, його не можна брати для постійного обліку.

Друге «спрощення»: навіщо визначати групу крові за системою АВ0 двома серіями/партіями анти-А і анти-В, якщо ми використовуємо стандартні еритроцити?

Відповідь знаходимо в Інструкції (п.3.3):

«Беручи до уваги високу активність і авідність реагентів МКА, а також повну їх стандартність, для кожного визначення групи крові (крім випадку, коли група крові визначається вперше) достатньо застосувати по одній серії реагентів анти-А і анти –В. У такому випадку необхідно використовувати МКА анти - АВ, оскільки цей реагент служить додатковим контролем. Якщо реагенту анти - АВ немає, слід проводити визначення двома серіями МКА анти-А і анти –В».

Зазвичай в лабораторію надходять зразки крові пацієнтів, вагітних, призовників, тощо, для визначення групи крові саме вперше. Тому необхідно проводити визначення двома серіями МКА анти-А і анти –В.

Чи існують випадки використання однієї серії/партії МКА анти-А і анти –В? Так, існують.

1) Лікар, який виконує трансфузію серед іншого проводить такі контрольні дослідження: визначає групу крові реципієнта за системою АВ0 і звіряє результат з даними медичної карти стаціонарного хворого (результат визначення лабораторії); визначає групу крові еритроцитів донора за системою АВ0 і порівнює результат з даними на етикетці пластикатного контейнеру (результат визначення лабораторії служби крові). В обох випадках це повторне визначення, під час якого допускається використовувати по одній серії реагентів анти-А і анти –В, при цьому обов’язково використовувати МКА анти – АВ.

Таким чином, проаналізувавши вимоги Інструкції, робимо висновок, що визначати групу крові за системою АВ0 в лабораторіях необхідно за допомогою виключно перехресної реакції: з використанням стандартних еритроцитів та двох серій/партій моноклональних реагентів анти-А і анти-В.

Саме з таким підходом визначення групи крові за системою АВ0 буде дійсно АНАЛІЗОМ, який в рази зменшить кількість помилок, а значить зменшить ризики ускладнень при трансфузії.

Зі свого боку ми завжди готові підтримати вас в проведенні АНАЛІЗУ щодо визначення групи крові за системою АВ0 перехресною реакцією з метою отримання достовірних результатів. Асортимент реагентів виробництва ПП «ГРУПОТЕСТ» задовольнить потреби фахівців лабораторій і клініцистів при організації визначення групи крові за системою АВ0 перехресним методом згідно з нормативними вимогами.

З найкращими побажаннями, ПП «ГРУПОТЕСТ»)))

P.S. Висновок щодо групи крові на фото: